Чума XXI століття вовчок

соняшниковий

Вовчкові — найчисленніша група облігатних підземних паразитів.

Рід вовчків — Orobanche — у порівнянні з іншими родами родини вовчкових відрізняється винятковою різноманітністю видового складу (відомо до 120-ти видів). Пояснюється це широким ареалом поширення і великим діапазоном у виборі рослин — хазяїв. Представники роду вовчків паразитують на дикоростучих, куль­турних і бур’янистих рослинах.

Вовчок соняшниковий відрізняється від інших видів вовчка нерозгалу — женим стеблом висотою до 30 см і більше. Стебло м’ясисте, стовщене біля основи, з лускатим листям, що чергується, на вершині закінчується квітконосом-колосом. Прицвітки в нього яйцеподібні, гострі; віночок до­вжиною 12 — 20 мм, трубчастий, силь­но зігнутий уперед, на кінці майже не розширений, коричневого кольору. Квітки вовчка пазушні, п’ятичленні, із двогубим віночком синього, білуватого або фіолетового кольо­ру, із чотирма тичинками, зібрані по кілька десятків у колосся або колосо­видну волоть.

Вони здатні до самозапилення в тому випадку, якщо не було пере­хресного, що здійснюється за до­помогою вовчкової мухи-фітомізи — phytomysa orobanchia — і джмелів. Зав’язь — верхня, одногніздова.

Плід — коробочка, що розкривається двома або трьома стулками і містить до 2 тис. насіння і більше.

Насіння дрібне, довжиною 0,2 — 0,6 мм, шириною 0,17 — 0,25 мм, округле або довгасте, темно-буре, з ніздрюватою поверхнею. Одна рослина вовчка здатна давати до 500 тис. насінин. Легке, як пил, насіння вовчка вільно розноситься вітром, водою, пристає із ґрунтом до ніг людей, обробляючого знаряддя, до запасаючих органів рос­лин, переноситься пиловими бурями на далекі відстані. У ґрунті насіння зберігається до 20-ти років. Насіння вовчка як найменше з усіх занесене до Книги рекордів Гіннеса.

Чума XXI століття вовчок

Оптимальними умовами для про­ростання насіння у ґрунті є темпера­тура в межах +10…+25°С і вологість від 70 до 80%. Насіння паразита не проростає при надлишковому зволоженні ґрунту і при температурі менше 10°С і більше 35°C. Насіння вовчка здатне проростати на будь — якій глибині орного горизонту під впливом кореневих виділень рослин — хазяїв. За даними деяких дослідників, з підвищенням концентрації ко­реневих виділень до певної межі підвищується і відсоток пророслого насіння. У менш зволоженому ґрунті концентрація кореневих виділень буде більш високою, тому особливо силь­не виснаження соняшника вовчком спостерігається у посушливі роки.

При проростанні із зародка розвивається злегка звивистий ниткоподібний паросток, який присмоктується до кореня соняшника, а потім у цьому місці товстішає. Тут же утворюються сосочки, що про­никають у кору кореня до деревини. Через якийсь час у сосочках розвива­ються судини, що зливаються з суди­нами кореня соняшника. Із зовнішньої сторони стовщення з’являється брунь­ка, густо покрита лусочками, з якої розвивається стебло. При сильному засміченні орного шару насінням вовчка кількість його стебел на одній рослині може досягати 200 і більше.

Проростання насіння вовчка, розки­даного у ґрунті, його присмоктування і розвиток відбуваються поступово в міру росту кореневої системи со­няшника. Тому на корінні однієї рослини-хазяїна можна спостерігати всі фази формування паразита: від

проростання насіння до дозрівання коробочок. Від моменту проростання насіння вовчка до появи його рослин на поверхні ґрунту проходить не мен­ше 1,5 — 2 місяців. Оцінювати гібриди соняшника на стійкість вовчка мож­на, не очікуючи виходу квітконосів вовчка із ґрунту, а за наявності на корінні рослини-хазяїна вовчків, що присмокталися.

Чума XXI століття вовчок

Чума XXI століття вовчок

У стійких до вовчка гібридів соняшни­ка на місці його проникнення в корінь рослини-хазяїна утворюються здуття, що перешкоджають подальшому роз­витку паразита. У гібридів, що уража­ють, таких здуттів не буває.

Вовчок добре розвивається на куль­турних і дикоростучих представниках родин пасльонових і складноцвітих. Серед них — соняшник, тютюн, ма­хорка, томат, перілла, сафлор, полин морський, полин австралійський, по­лин гіркий, полин звичайний, нетреба звичайна, великоголовник солонча­ковий, ромашка непахуча, айстра солончакова. Вовчок соняшниковий не заражає рицину, сою, лялеманцію, капусту, картоплю, гірчицю.

Кореневі виділення салату, льону, кукурудзи, буряка, сої, багаторічних бобових трав (люцерни, конюши­ни, буркуну, лядвенцю), томату, земляної груші та інших стимулюють проростання насіння вовчка, але оскільки ці культури не сприйнятливі до вовчка, його проростки, не зна­ходячи потрібних поживних рослин, гинуть. На цьому явищі засновано застосування провокаційних посівів у боротьбі із вовчком.

Чума XXI століття вовчок

Проростання насіння рослини-паразита

Шкідливість вовчка дуже висока: при середньому ступені зараження врожай знижується на 50%. Поряд з новими формами рослин у процесі постійно мінливих взаємин пара­зита і хазяїна виникали і поширю­валися нові фізіологічні популяції і раси паразита, що відрізняються вірулентністю та здатністю дола­ти захисні властивості організму рослини-хазяїна. Кількість рас пара­зитуючого виду в конкретному районі визначається тривалістю оброблення рослини-хазяїна та різноманітністю його генотипів. Поява нових найбільш агресивних рас вовчка призводить до втрати гібридами імунітету. Зараз, вважають учені, строки мутації пара­зита значно скоротилися і вже кожні 4 — 5 років йде атака нових, більш агресивних рас, тобто селекція не встигає за появою нових рас.

Крім грубих порушень сівозмін, сільгоспвиробники, нарощуючи об­сяги площ, не завжди навіть готові вчасно визначити симптоматику за­раженого поля, «списуючи» маленьку врожайність на посуху і неякісний насінневий матеріал. Проте повторю­вана з року в рік ситуація стає пер­шопричиною колосальних збитків. Не кожен керівник, та і агроном, зайде в поле на 200 або навіть на 50 метрів. Так, на машині проїде, скраю огля­не. В агрономії навіть є таке поняття: «крайовий ефект». Це коли скраю завжди краще і густіше, а лисинок в середині не видно. Якщо так піде і надалі, то ми взагалі опинимося без соняшника.

Чума XXI століття вовчок

Вовчок соняшниковий

Якщо сьогодні не вжити заходів з локалізації вогнищ і спрямованої бо­ротьби із вовчком, то в найближчий час багато регіонів змушені будуть припинити виробництво цієї культу­ри. Вогнища зараження виявлені вже у всіх районах Донецької, Харківської і Луганської областей. У деяких го­сподарствах спостерігається 100% інфікування всіх полів і оброблення соняшника стає неможливим.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *